карбоксигемоглобін

Відносно стійка сполука окису вуглецю (чадного газу) з атомами заліза гемоглобіну; затримує доступ кисню до тканин; в значних кількостях утворюється під дією, напр., чадного або світильного газів, викликаючи отруєння.

Значення в інших словниках

1. карбоксигемоглобін — карбоксигемоглобі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. карбоксигемоглобін — -у, ч. Продукт приєднання одноокисню вуглецю (чадного газу) до гемоглобіну, що перешкоджає нормальному транспорту кисню до тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карбоксигемоглобін — карбоксигемоглобі́н [від карб..., лат. oxy (genium) – кисень і гемоглобін] малостійка сполука гемоглобіну крові з чадним газом. К. не здатний сполучатися з киснем. В оточенні чадного газу майже весь гемоглобін може перетворитись на К., внаслідок чого людина чи тварина отруюється.  Словник іншомовних слів Мельничука