коливання

Періодичні зміни певних величин, напр., швидкості та положення тіла — механічні к., напруги і сили струму — електричні к.; гармонічні к. — періодичний рух навколо положення рівноваги, який відбувається під дією сил, пропорційних до відхилення, і скерованих до положення рівноваги, напр., коливання струни.

Значення в інших словниках

1. коливання — коливання – хитання – вагання Стилістичні помилки у використанні цих іменників трапляються досить часто. Замість вагання вживають слово коливання, а замість хитання – вагання. Тож запам’ятаймо значення цих лексем.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. коливання — колива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. коливання — -я, с. 1》 Дія за знач. коливати і коливатися. 2》 перен. Несталість, мінливість. Гармонійне коливання — коливання, за яких значення коливної величини змінюються у часі за законом синуса чи косинуса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коливання — Більш або менш точне повторення змін стану вібратора, яке є безпосереднім джерелом музичного звуку. К. характеризуються амплітудою — величиною відхилення вібратора від положення рівноваги; часом, протягом якого відбувається повне К., і частотою...  Словник-довідник музичних термінів
5. коливання — КОЛИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. колива́ти і стан за знач. колива́тися. Я бачу світ пишний і неба сіяння, .. Долину розкішну, квіток коливання (Леся Українка); Іван Степанович від несподіваного коливання човна теж ніби прокинувся (П.  Словник української мови у 20 томах
6. коливання — Колива́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. коливання — КОЛИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. колива́ти і колива́тися. Я бачу світ пишний і неба сіяння, ..Долину розкішну, квіток коливання (Л. Укр., IV, 1954, 85); Іван Степанович від несподіваного коливання човна теж ніби прокинувся (Панч, І, 1956, 91). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
8. коливання — Колива́ння, -ня с. Колебаніе, качаніе.  Словник української мови Грінченка