колоніалізм

Процес опанування слабше розвинутих територій та утримання їх у стані залежності розвинутими державами; характерний для діяльності європейців (зокрема вел. держав) на просторах ін. континентів у нову добу.

Значення в інших словниках

1. колоніалізм — колоніалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоніалізм — -у, ч. Політика гноблення та експлуатації за допомогою військового, політичного та економічного примусу економічно слаборозвинених країн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоніалізм — КОЛОНІАЛІ́ЗМ, у, ч. Політика захоплення колоній (у 1 знач.) і встановлення в них режиму гноблення та експлуатації. Грім оплесків знову сколихнув зал. Делегати схопилися з своїх місць. Почулися вигуки: “Свободу Африці! Геть колоніалізм!“ (В.  Словник української мови у 20 томах
4. колоніалізм — колоніалі́зм (франц. colonialisme, від лат. colonia – поселення) 1. Політичне, економічне й духовне поневолення слаборозвинутих країн пануючими класами експлуататорських держав.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. колоніалізм — КОЛОНІАЛІ́ЗМ, у, ч. Політика гноблення та експлуатації за допомогою військового, політичного та економічного примусу економічно слаборозвинутих країн.  Словник української мови в 11 томах