копуляція

1. процес злиття двох гетерогамет (у тварин і тканинних рослин), ізогамет (у деяких нижчих організмів), зооспор (у водоростей) або цілих індивідів (у найпростіших); 2. статеві зносини, процес введення самцем сімені у дітородні органи самки.

Значення в інших словниках

1. копуляція — копуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. копуляція — -ї, ж. 1》 З'єднання двох особин за статевого акту. 2》 Злиття двох статевих клітин у нижчих організмів (найпростіших, водоростей, грибів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копуляція — Злука (статева)  Словник чужослів Павло Штепа
4. копуляція — КОПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Статевий акт; спарювання. Копуляція котів має сезонний характер (з навч. літ.). 2. Злиття двох гамет у нижчих організмів. У статевозрілих молюсків копуляція відбувається вже при температурі 9 °С (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. копуляція — копуля́ція (від лат. copulatio – поєднання, тісний зв’язок) 1. З’єднання двох особин при статевому акті. 2. Злиття двох статевих клітин у нижчих організмів (найпростіших, водоростей, грибів).  Словник іншомовних слів Мельничука