лама

I

назва тибетського або монгольського буддистського монаха; від назви л. походить поширена назва тибетського буддизму — ламаїзм.

II

ссавець з родини верблюдів; вис. у холці бл. 1,2 м, маса бл. 140 кг; з доколумбових часів одомашнена інками форма гуанако; вирощуються на м'ясо, молоко, вовну, як в'ючні тварини у Болівії та Перу.

Значення в інших словниках

1. лама — ла́ма 1 іменник жіночого роду, істота тварина ла́ма 2 іменник чоловічого роду, істота буддійський чернець  Орфографічний словник української мови
2. лама — I -и, ж. Південноамериканська в'ючна тварина родини верблюдів. II -и, ч. У Тибеті та Монголії – монах-буддист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканський ссавець родини верблюдових з довгою і тонкою шиєю, відносно малою, зазвичай високо піднятою головою та високими загостреними вухами. Складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лам (М.  Словник української мови у 20 томах
4. лама — ла́ма I (ісп. llama, з мови кечуа) рід ссавців родини верблюдових. Поширені в Південній Америці. Розводять заради вовни; використовують як в’ючних тварин. II (тібетське блама, букв. – найвищий) буддійський чернець у Тібеті, Монголії, Бурятії.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. лама — Ла́ма, -ми; ла́ми, лам (буд. свящ.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканська в’ючна тварина родини верблюдів. В Київському зоопарку одержано .. приплід від південноамериканських верблюдів — лам (Наука..  Словник української мови в 11 томах