ліберум вето

В Польщі XVII-XVIII ст. правило, за яким дозволено було припинити засідання сейму і відхиляти прийняті раніше ухвали на підставі протесту навіть одного посла; вперше застосовано 1652, скасовано Конституцією 3 травня 1791.

Значення в інших словниках

1. ліберум вето — ліберум-вето, невідм. У феодально-шляхетській Польщі – конституційна традиція, яка представляла собою право будь-якого члена сейму своїм протестом ліквідувати постанову сейму.  Великий тлумачний словник сучасної мови