масть

Забарвлення волосяного покриву ссавців, їх шкіри, зовнішніх слизових оболонок, кігтів, копит, ратиць, зумовлене накопиченням пігментів (переважно меланіну); спадкова риса.

Значення в інших словниках

1. масть — масть 1 іменник жіночого роду забарвлення; розряд у картах масть 2 іменник жіночого роду мазь  Орфографічний словник української мови
2. масть — 1. (тварин) колір, забарвлення; порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем.  Словник синонімів Караванського
3. масть — [мас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. мастей  Орфоепічний словник української мови
4. масть — I -і, ж. 1》 Забарвлення волосяного покриву у тварин. || розм. Колір, забарвлення чого-небудь. 2》 Один із чотирьох розрядів, що на них поділяється колода карт за кольором і формою очок. II -і, ж. Те саме, що мазь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І.  Словник української мови у 20 томах
6. масть — масть I.карт. масть ◊ висвітлювати масть карт. показувати карту під час гри (ст) масть II.мазь (ст): Остаточно мама післала “Беркевичку” до аптеки, аби купила сірої масти, опісля висмарувала мені тією мастю голову.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. масть — І, ж., злоч. Татуювання. Масть наколота на руці.  Словник сучасного українського сленгу
8. масть — (-і) ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння.  Словник жарґонної лексики української мови
9. масть — одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). (Андрій:) Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони (баби) одної масті… (З. Мороз). під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому.  Фразеологічний словник української мови
10. масть — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини).  Словник синонімів української мови
11. масть — Масть, -ти, -ті, -тю; ма́сті, -тей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр.  Словник української мови в 11 томах
13. масть — Масть, -ти́ и масць, -ці ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551.  Словник української мови Грінченка