менгір

Мегалітичний об'єкт, цільний кам'яний блок (довж. 4-20 м), уставлений вертикально в землі; розрізняють окремі, поставлені в ряд (алігнемент) або у вигляді кругів (кромлехи); походять здебільшого з неоліту й ранньої бронзової епохи; найчисленніші в Європі, відомі також в Африці, Азії, обох Америках; служили, ймовірно, для культових цілей.

Значення в інших словниках

1. менгір — менгі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. менгір — -а, ч., археол. Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним із видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. менгір — МЕНГІ́Р, а, ч., архл. Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним з видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.  Словник української мови у 20 томах
4. менгір — МЕНГІ́Р, а, ч., архл. Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним з видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.  Словник української мови в 11 томах
5. менгір — (бретон. — камінь довгий) Величезний вертикальний стовп, кам'яна брила, один з видів мегалітичних споруд, що зводилися у первісну добу. Деякі М. відзначали поховання вождів, інші мали схематичні зображення або магічні знаки (порівн. баба, вішап, оленний камінь).  Архітектура і монументальне мистецтво