мінімум прожитковий

Мінімум споживання, який включає товари й послуги, які заспокоюють осн. біол. потреби, необхідні для утримання людини у стані здоров'я та здатності до праці.

Значення в інших словниках

1. мінімум прожитковий — Життєвий стандарт, що забезпечує задоволення первинних потреб на мінімально припустимому в суспільстві рівні. англ. subsistence level; нім. Existenzminimum. n -s, -ma; угор. létminimum; рос. минимум прожиточный.  Словник із соціальної роботи