м'ята

Багаторічна рослина родини губоцвітих з сильним приємним запахом; зона помірного клімату пн. півкулі; бл. 25 видів; м. перцеву культивують як лікарську рослину, з неї одержують м'ятну олію — використовують у кондитерській, фармацевтичній і парфумерній промисловості.

Значення в інших словниках

1. м'ята — м'я́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. м'ята — -и, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих із довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Кінська м'ята — те саме, що шандра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. м'ята — М'Я́ТА, и , ж. 1. Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти (І.  Словник української мови у 20 томах
4. м'ята — М'я́та и мнята, -ти ж. Мята: a) Mentha officinalis; б) — во́дяна. Mentha aquatica L. Анн. 214; в) — кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г) — холодна. Mentha piperita L. д) — польова. Mentha arvensis. ЗЮЗО. І. 128; е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Вх. Пч. І. 11. ум. м'я́тка, мня́тка.  Словник української мови Грінченка