напруга

Внутрішня сила у твердому тілі, яка діє на одиницю поверхні поперечного перерізу; викликана, напр., зовнішніми силами або нагріванням.

Значення в інших словниках

1. напруга — напру́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напруга — Натуга; (концентрація сил) напруження; пор. ЗУСИЛЛЯ.  Словник синонімів Караванського
3. напруга — -и, ж. 1》 Дія і стан за знач. напружувати, напружити і напружуватися, напружитися. 2》 Те саме, що напруження 2). 3》 спец. Те саме, що напруження 4). 4》 спец. Фізичний стан електрики, одна з основних характеристик струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напруга — НАПРУ́ГА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. напру́жувати, напру́жити і напру́жуватися, напру́житися. Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (І.  Словник української мови у 20 томах
5. напруга — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. напруга — Напру́га, -ги, -зі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. напруга — НАПРУ́ГА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. напру́жувати, напру́жити і напру́жуватися, напру́житися. Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. напруга — Напруга, -ги ж. Напряженіе.  Словник української мови Грінченка