неосхоластика

Напрямок у християнській філософії, започаткований 1879 енциклікою папи Лева XIII Aeterni Patris, який вимагав нового вивчення і розвитку проблематики, а також методів середньовічної схоластики.

Значення в інших словниках

1. неосхоластика — неосхола́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неосхоластика — -и, ж. Сукупність філософсько-богословських ідей, що розвиваються від середини 16 ст. з метою оновити середньовічну схоластику, пов'язавши її з новими течіями ідеалістичної філософії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неосхоластика — НЕОСХОЛА́СТИКА. и, ж. Напрям у філософії XIX – XX ст. Під сильним вливом М.Хайдеггера в Німеччині та в Австрії виник реформований варіант неосхоластики, так званий трансцендентальний метод (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. неосхоластика — неосхола́стика (від нео... і схоластика) загальна назва філософських і богословських ідей, що розвиваються з середини 16 ст. на основі спроб оновити середньовічну схоластику, пов’язати її з новими течіями ідеалістичної філософії...  Словник іншомовних слів Мельничука
5. неосхоластика — НЕОСХОЛАСТИКА — див. Томізм.  Філософський енциклопедичний словник