нерівність

В арифметиці — співвідношення між 2 числами, що вказує, яке з них більше або менше за ін.; позначається <, >(н. точна) або ≤, ≥ (н. неточна), як-от: 3<8 є справедливим — розв'язок н. f(x) < g(x). (f, g — функції) за аналогією називається н. з одним невідомим, а кожне x₀, для якого твердження f(x₀) > g(x₀) є справедливим — розв'язок н. f(x) > g(x).

Значення в інших словниках

1. нерівність — нері́вність 1 іменник жіночого роду відсутність рівних прав нері́вність 2 іменник жіночого роду алгебраїчний вираз нері́вність 3 іменник жіночого роду виступ, западина; від: нерівний 2  Орфографічний словник української мови
2. нерівність — I -ності, ж. 1》 Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. 2》 мат. Алгебраїчний вираз із двох величин, з яких одна більша або менша від іншої. II -ності, ж. 1》 Властивість і якість за знач. нерівний II. 2》 Підвищення, виступ, западина на поверхні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерівність — НЕРІ́ВНІСТЬ¹, ності, ж. 1. Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. Геть змести, поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (П. Грабовський). 2. мат. Алгебраїчний вираз із двох величин, з яких одна більша або менша від іншої.  Словник української мови у 20 томах
4. нерівність — НЕРІ́ВНІСТЬ¹, ності, ж. 1. Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. Геть змести, поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Граб.  Словник української мови в 11 томах