нобілі

У стародавньому Римі найвища суспільна верства, сформувалася на межі IV i III ст. до н.е.; охоплювала патриціанські та найбагатші плебейські роди; представники н. займали найвищі посади й засідали в сенаті.

Значення в інших словниках

1. нобілі — -ів, мн. (одн. нобіль, -я, ч.). 1》 Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі. 2》 Представники вищих станів у Венеціанській республіці. Гвардія нобілів — почесна гвардія Папи Римського з представників католицької аристократії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нобілі — но́білі (від лат. nobilis – шляхетний) 1. Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі. 2. Представники вищих станів у Венеціанській республіці. 3. Гвардія нобілів – почесна гвардія папи римського з представників католицької аристократії.  Словник іншомовних слів Мельничука