ніобій

Nb, хіміч. елемент з атомним числом 41; сріблясто-сірий метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; сильно нагрітий реагує з киснем, воднем, галогенами; застосовують як домішку до сплавів, сполуки н. — в мікроелектронній технології; відкритий 1801 Гатчетом.

Значення в інших словниках

1. ніобій — ніо́бій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. ніобій — -ю, ч. Ni.Хімічний елемент, проста речовина якого – важкотопкий блискучий сріблястий пасивний метал, який вводять у стальні електроди для зварювання нержавіючої сталі, використовують у хірургії і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ніобій — НІО́БІЙ, ю, ч. Блискучий пластичний метал сіро-білого кольору, який використовують в електротехніці. Особливе місце серед рідкісних металів займають ніобій і тантал, які ..  Словник української мови у 20 томах
4. ніобій — ніо́бій (від Ніоба) хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному апаратобудуванні тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ніобій — НІО́БІЙ, ю, ч. Блискучий пластичний метал сіро-білого кольору, який використовують в електротехніці. Особливе місце серед рідкісних металів займають ніобій і тантал, які..  Словник української мови в 11 томах