нітрогліцерин
С3Н5(ONO2)3, тринітрат гліцерину, тобто гліцериновий і азотнокислий ефіри; масляниста рідина з сильною вибуховою здатністю; застосовується для виготовлення динаміту і бездимного пороху; у вигляді 1%-го розчину як лікарський препарат (головним чином при коронарній хворобі серця).
Універсальний словник-енциклопедія