осмій

Оs, хіміч. елемент з атомним числом 76; сіро-голубий, дуже твердий метал; існує у вигляді природних сплавів з іридієм і платиною, а також в мінералах; застосовується як каталізатор, у сплавах — для виготовлення частин мірних інструментів; відкритий 1804 Теннантом.

Значення в інших словниках

1. осмій — о́смій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. осмій — -ю, ч. Os. Хімічний елемент, платиноїд. Важкотопкий пасивний сріблясто-блакитнуватий метал – найважчий серед твердих речовин. Компонент надтвердих і зносостійких стопів для точних механізмів, катодів та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмій — О́СМІЙ, ю, ч. Дуже твердий і крихкий метал синюватого кольору, що добувається з платинових руд; використовується як каталізатор, а також є компонентом надтвердих сплавів з іридієм. Найважчою твердою речовиною є платиновий метал осмій (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. осмій — о́смій (від грец. οσμή – запах) хімічний елемент, символ Os, ат. н. 76; твердий синювато-сірий метал, належить до платинових металів. Застосовують у сплавах з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. О. і його сполуки – добрі каталізатори.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. осмій — О́СМІЙ, ю, ч. Дуже твердий метал синюватого кольору, що добувається з платинових руд. Найважчою твердою речовиною є платиновий метал осмій (Цікава хімія, 1954, 99).  Словник української мови в 11 томах