папір
Матеріал у вигляді аркушів або стрічки, який служить для письма, використовується у поліграфії, побуті тощо; отримують із паперової маси у машинах для виготовлення п.; паперова маса — целюлозна емульсія (отримана внаслідок хіміч. розчинення деревини, ганчір'я тощо), деревної маси, клею, інколи макулатури. П. винайшов бл. 105 Цай Лунь (Китай); перші в Європі паперові фабрики виникли у XII ст.