перси

Група племен, що належать до іранської мовної групи; на територію Іранського нагір'я прибули на поч. I тис. до н.е.; відігравали осн. роль у державі Ахеменідів, пізніше — Сасанідів; у VII ст. прийняли іслам; мова перська; теп. — осн. населення Ірану.

Значення в інших словниках

1. перси — I -ів, мн. (одн. перс, -а, ч.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). II див. перса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. перси — Груди жіночі  Словник чужослів Павло Штепа
3. перси — Пе́рса і пе́рси, перс, пе́рсам (груди)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перси — ПЕ́РСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, ч.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. перси — Груди  Словник застарілих та маловживаних слів
6. перси — ПЕРСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, чол.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 227); Арабська мова була для освічених персів те саме...  Словник української мови в 11 томах