проконсул

У стародавньому Римі консул, владу якого продовжено після закінчення річного терміну повноважень (найчастіше намісник провінції).

Значення в інших словниках

1. проконсул — проко́нсул іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. проконсул — -а, ч. У Стародавньому Римі – намісник провінції, що призначався сенатом із колишніх консулів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проконсул — ПРОКО́НСУЛ, а, ч. У Стародавньому Римі – намісник провінції, що призначався сенатом з числа колишніх консулів. Оповідання ці [А. Франса] складаються .. з діалогів. Перше: діалог римського проконсула Галліона в Коринфі з своїми приятелями патриціями (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. проконсул — проко́нсул (лат. proconsul, букв. – замість консула) в Стародавньому Римі службова особа, яка спершу здійснювала військові доручення за межами Риму; пізніше – намісник провінції, що призначався звичайно з числа колишніх консулів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. проконсул — Проко́нсул, -ла; -сули, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проконсул — ПРОКО́НСУЛ, а, ч. У стародавньому Римі — намісник провінції, що призначався сенатом з числа колишніх консулів. Оповідання ці [А. Франса] складаються.. з діалогів. Перше: діалог римського проконсула Галліона в Коринфі з своїми приятелями патриціями (Л. Укр., VIII, 1965, 175).  Словник української мови в 11 томах