пунктуалізм

Композиторська техніка, яка використовує ізольоване звучання (поодинокі звуки, інтервальні структури), відділене паузами; застосовується у музиці ХХ ст.

Значення в інших словниках

1. пунктуалізм — ПУНКТУАЛІ́ЗМ, у, ч. Композиторська техніка, яка використовує ізольоване звучання (поодинокі звуки, інтервальні структури), відділене паузами. Пунктуалізм, характерний для музики ХХ ст (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах