піроелектрика

Поява електричних зарядів на гранях деяких кристалів під впливом змін темп.; використовується в датчиках для вимірювання дуже малих змін темп.; відкрита у 1756 нім. фізиком Ф.У.Т. Епінусом.

Значення в інших словниках

1. піроелектрика — піроеле́ктрика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. піроелектрика — -и, ж. Збудження електрики на поверхні кристалів від їхнього нагрівання чи охолодження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піроелектрика — ПІРОЕЛЕ́КТРИКА, и, ж. Виникнення електричних зарядів на поверхні піроелектриків при їхньому нагріванні або охолодженні.  Словник української мови у 20 томах
4. піроелектрика — піроеле́ктрика (від піро... і електрика) збудження електрики на поверхні кристалів від нагрівання або охолоджування їх.  Словник іншомовних слів Мельничука