рикша

У країнах Далекого Сходу малий легкий 2-колісний екіпаж, який тягне людина.

Значення в інших словниках

1. рикша — ри́кша іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рикша — [рикша] -ш'і, ор. -шеийу, р. мн. рикш, ч.  Орфоепічний словник української мови
3. рикша — -і, ж. 1》 У деяких країнах Східної й Південної Азії та Африки – легка двоколісна ресорна коляска, в яку впрягається людина. 2》 Людина, яка везе таку коляску з вантажем або пасажиром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рикша — РИ́КША, і. 1. ж. У деяких країнах Східної і Південної Азії та Африки – легка двоколісна ресорна коляска, в яку впрягається людина. 2. ч. Людина, яка везе таку коляску з вантажем або пасажиром.  Словник української мови у 20 томах
5. рикша — ри́кша (япон. дзінрікіся, від дзін – людина, рікі – сила і ся – візок) поширена в деяких країнах Сходу легка двоколісна пасажирська коляска, яку везе людина, що її також називають рикшею.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. рикша — РИ́КША, і, ж. 1. У деяких країнах Східної і Південної Азії та Африки — легка двоколісна ресорна коляска, в яку впрягається людина. 2. Людина, яка везе таку коляску з вантажем або пасажиром.  Словник української мови в 11 томах