рифт

Вузький, довгий (вiд кiлькасот до кiлькох тис. км) i дуже глибокий тектонiчний рів, обмежений скидами, що сягають нижче земної кори; вiдзначається дуже iнтенсивною вулканiчністю i сейсмоактивнiстю; р. поширений на континентах (р. континентальний, напр., система Вел. Афр. Грабену), а також вздовж осьової частини центральноокеанiчних хребтiв (р. океанiчний), де є мiсцем постiйного притоку базальтової лави, що творить нову океанiчну земну кору.

Значення в інших словниках

1. рифт — -у, ч. Западина, що утворюється при опусканні ділянки земної кори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рифт — РИФТ, у, ч., геогр. Стрімко опущені ділянки земної кори, що простягаються до кількох тисяч кілометрів.  Словник української мови у 20 томах
3. рифт — (англ. rift, букв. – розрив) круто опущені ділянки земної кори; великі грабени.  Словник іншомовних слів Мельничука