струбцина — Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

струбцина — струбци́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
струбцина — СТРУБЦИ́НА, и, ж., спец. Пристрій для закріплення деталей під час їх обробки. Для затискання склеєних деталей є різні затискачі, струбцини, хомути ручні та механічні преси з гвинтовим або ж гідравлічним притискачем (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
струбцина — -и, ж., спец. Пристрій для утримання, стискання деталей під час їх обробки, склеюванні та ін.; переносні лещата, що не прикріплюються до верстака або іншої поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
струбцина — струбци́на (нім. Schraubzwinge, від Schraube – гвинт і Zwinge – лещата) затискальний пристрій у вигляді п-подібної скоби з гвинтом на одній з її сторін. Словник іншомовних слів Мельничука
струбцина — СТРУБЦИ́НА, и, ж., спец. Пристрій для закріплення деталей під час їх обробки. Для затискання склеєних деталей є різні затискачі, струбцини, хомути ручні та механічні преси з гвинтовим або ж гідравлічним притискачем (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах