тамплієри

Рицарський орден, створений франц. рицарями 1119 в Єрусалимі для охорони прочан у Святій Землі; з XIII ст. діяли переважно у Франції; звинувачені франц. королем у єресі, зазнали переслідувань: їхні франц. маєтки конфісковані, ґросмейстер та вище керівництво спалені на вогнищі, а брати ув'язнені; 1312 орден т. розпущений, функції та решки майна передані іоаннітам.

Значення в інших словниках

1. тамплієри — ТАМПЛІЄ́РИ.  Словник української мови у 20 томах