точіння

Різновид обробки різанням; розрізняють зовнішнє (напр., валів) та внутрішнє (т. отворів — розточування); т. здійснюється на токарному верстаті; особливі види т. здійснюють на токарно-копіювальному верстаті — т. поверхонь складної форми та токарно-ґвинторізному — нарізання різі.

Значення в інших словниках

1. точіння — точі́ння 1 іменник середнього роду від: точити 1 точі́ння 2 іменник середнього роду просівання  Орфографічний словник української мови
2. точіння — [тоуч’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. точіння — ТОЧІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. точи́ти¹ 2. Треба підкреслити, що фрезерування по праву займає друге місце після точіння в обробці металів різанням (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. точіння — I -я, с. Дія за знач. точити I 2). II -я, с. 1》 Дія за знач. точити III, точитися III. 2》 Тривале друге коліно пісні токуючого глухаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. точіння — ТОЧІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. точи́ти¹ 2. Треба підкреслити, що фрезерування по праву займає друге місце після точіння в обробці металів різанням (Метод. викл. фрез. спр.  Словник української мови в 11 томах