трюфель

Їстівний гриб класу аскоміцетів; плодове тіло підземне, бульбоподібне, темно-коричневого забарвлення; росте в лісах тепліших районів зони помірного клімату; дуже рідкісний гриб.

Значення в інших словниках

1. трюфель — трю́фель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. трюфель — Печериця  Словник чужослів Павло Штепа
3. трюфель — ТРЮ́ФЕЛЬ, я, ч. 1. Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. Я роздивилася знахідку, понюхала і сказала: – Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (М.  Словник української мови у 20 томах
4. трюфель — -я, ч. 1》 Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. 2》 трюфелі, -ів, мн. Назва шоколадних цукерок, які формою нагадують ці гриби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трюфель — трю́фель (нім. Trüffel, від лат. tuber) 1. Рід сумчастих грибів. Поширені в Європі, Азії, Африці і в Північній Америці. Деякі види їстівні. 2. Сорт шоколадних цукерок.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. трюфель — ТРЮ́ФЕЛЬ, я, ч. 1. Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. Я роздивилася знахідку, понюхала і сказала: — Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (Чаб.  Словник української мови в 11 томах