тілоспалення

Похоронний обряд, полягає у ритуальному спаленні людських решток; попіл зазвичай поміщали в урни і клали у могилу; зрідка сліди т. трапляються в неоліті, спорадично — на поч. епохи бронзи, від середини цієї епохи звичай т. поширений на різних територіях Європи та Азії, зокрема, в межах культури урнових полів.

Значення в інших словниках

1. тілоспалення — тілоспа́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови