химера

В давньогр. міфології потвора, що видихає вогонь; найчастіше зображали у подобі лева з головою кози на хребті та змією замість хвоста.

Значення в інших словниках

1. химера — химе́ра 1 іменник жіночого роду, істота міфологічна істота химе́ра 2 іменник жіночого роду фантазія  Орфографічний словник української мови
2. химера — МІТ. страховище, монстр, потвора, П. дивацтво, фантазія, нереальна мрія, витвір уяви, р. галюцинація, (хто) дивак, мн. ХИМЕРИ, безглузді <�нездійсненні> пляни, ФР. нісенітниці, дурниці, (чиї) примхи, дивацтва, П. дивні істоти <�факти, явища>  Словник синонімів Караванського
3. химера — I вигадка, галюцинація, дивацтво (у вчинках), дивовижа, причуда, страховище, фантазія, химорода, химородь II див. марево; опудало; примха; страшило  Словник синонімів Вусика
4. химера — [хиемера] -рие, д. і м. -р'і  Орфоепічний словник української мови
5. химера — (грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна, фантастична мрія.  Словник поетичної мови Василя Стуса
6. химера — рос. химера 1. У давньогрецькій міфології — страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона. 2. Переносно — витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія.  Eкономічна енциклопедія
7. химера — ХИМЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я; потвора, страховище. Перед дверима Кентаври і Сцілли .. Страшно сичить там Химера, озброєна полум'ям в пащі (М.  Словник української мови у 20 томах
8. химера — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – страховище з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я. || Скульптурне зображення цього страховища, що символізує пороки, темні сили і є частиною прикрас готичних храмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. химера — химе́ра (від грец. Χίμαιρα) 1. У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона. 2. Переносно – витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. 3. Морська риба підкласу суцільноголових.  Словник іншомовних слів Мельничука
10. химера — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному...  Фразеологічний словник української мови
11. химера — ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст.  Словник синонімів української мови
12. химера — Химе́ра, -ри; -ме́ри, -ме́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. химера — ХИМЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я. Перед дверима Кентаври і Сцілли.. Страшно сичить там Химера, озброєна полум’ям в пащі (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
14. химера — (грец.) Фантастична істота з тулубом кози, шиєю і головою лева, хвостом дракона або з інших сполучень частин різних тварин. За грецькою міфологією...  Архітектура і монументальне мистецтво
15. химера — Химера, -ри ж. Употребл. преимущ. во мн. ч. Фантастическія выдумки; причуды. Чи довго ще сплітатимеш химери, і голос твій бурхатиме, як вітер. К. Іов. 48. химери гнути. Показывать причуды. химери гонити. Говорить вздоръ. Дівча божевільне химери ганяє.  Словник української мови Грінченка