хлорити

Група мінералів класу силікатів, зокрема, магнію, заліза, алюмінію; зелені, білі, рожеві, сірі; пластинчастої форми; складники метаморфічних і осадових порід.

Значення в інших словниках

1. хлорити — ХЛОРИ́ТИ, ів, мн. Група породоутворювальних мінералів з класу силікатів. Хлорити утворюються внаслідок гідротермальних процесів. Багаті на залізо різновидності хлоритів за великих скупчень мають практичне значення як залізна руда (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. хлорити — -ів, мн. Група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хлорити — хлори́ти (від грец. χλορός – зеленуватий) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).  Словник іншомовних слів Мельничука