чероки

Індіанці Пн. Америки; бл. 47 тис.; в XIX cт. утворили племенний союз, відомий як П'ять цивілізованих племен; до 1906 утримували певну автономію; теп. проживають у резерваціях штатів Оклахома і Пн. Кароліна; власний силабічний алфавіт, мова групи ірокезьких.

Значення в інших словниках

1. чероки — ЧЕРО́КИ, ів, мн. Індіанці Пн. Америки, що проживають у резерваціях штатів Оклахома та Пн. Кароліна. [Чероки] в ХІХ ст. утворили племінний союз, відомий як П'ять цивілізованих племен (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах