Співочий птах, заселяє зарості Європи, частини Азії та Пн. Америки; довж.бл. 12,5 см.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
щиголь —
[шчигол'] -гл'а, ор. -глеим, м. (на) -гл'у/ -глеив'і, мн. шчиегл'і, шчиегл'іy два шчигл'і
Орфоепічний словник української мови
щиголь —
Гля, ч., розм. Різкий удар пальцем (перев. середнім або вказівним), зігнутим за допомогою великого пальця. Зблизька вона здавалася майже мумією, і щоб переконатися в тому остаточно, я дав їй по носі щигля. (Т.1, кн.2:141).
Словник поетичної мови Василя Стуса
щиголь —
ЩИ́ГОЛЬ¹, гля, ч. Невеликий співочий птах родини в'юркових, який має яскраве строкате оперення. Ми збирали насіння різних трав для канарків та щиглів (І. Франко); Листяний ліс зараз сповнений пташиного співу. Іволги змагаються з щиглями (А. Шиян).
Словник української мови у 20 томах
щиголь —
щи́голь 1 іменник чоловічого роду, істота птах щи́голь 2 іменник чоловічого роду удар пальцем розм.
Орфографічний словник української мови
щиголь —
I -гля, ч. Невеликий співочий птах родини в'юркових, який має яскраве строкате оперення. II -гля, ч., розм. Різкий удар пальцем (перев. середнім або вказівним), зігнутим за допомогою великого пальця (зазвичай в лоб або по голові).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щиголь —
ЩИ́ГОЛЬ¹, гля, ч. Невеликий співочий птах родини в’юркових, який має яскраве строкате оперення. Ми збирали насіння різних трав для канарків та щиглів (Фр., IV, 1950, 209); Листяний ліс зараз сповнений пташиного співу.
Словник української мови в 11 томах
щиголь —
Щи́голь, -гля м. пт. Щеголь, Fringilla carduelis. ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.
Словник української мови Грінченка