єзуїти

Католицький орден, заснований 1534 св. Ігнатієм Лойолою; в Україні з 1564; гол. мета: підтримка папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначна освітня роль (найбільша в історії Церкви мережа середніх шкіл — колегіумів, і вищих — академій); особлива роль у справі реформи Церкви після Тридентського собору та в місійній діяльності. Вихованцем Львівського колегіуму є. був Б. Хмельницький.

Значення в інших словниках

1. єзуїти — Монахи католицького ордену, заснованого в 1540 році Ігнатієм Лойолою.  Словник застарілих та маловживаних слів
2. єзуїти — (від лат. Jesus – Ісус) 1. Члени найреакційнішого католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», заснованого в 1534 р. для зміцнення папської влади і боротьби проти Реформації, які не гребували ніякими засобами для досягнення своєї мети. 2. Переносно єзуїт – підступна, підла, лицемірна людина.  Словник іншомовних слів Мельничука