іконоборство

Релігійний рух проти вшанування ікон і релігійних фігур, гол. Ісуса Христа; розвивався у Візантії в VII і IX ст. (під впливом юдаїзму й ісламу), засуджений 787 на Нікейському II соборі; з'явився також на поч. XV ст. у Чехії (поширюваний гуситами) та в XVI ст. у протестантських країнах (Нідерланди).

Значення в інших словниках

1. іконоборство — іконобо́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. іконоборство — -а, с. Громадський рух у Візантії у 8-9 ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін. || Боротьба проти шанування ікон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іконоборство — ІКОНОБО́РСТВО, а, с. Громадський рух у Візантії у VIII-IX ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін.; // Боротьба проти шанування ікон.  Словник української мови в 11 томах