інтровертивність

Тенденція до зосередження на внутрішніх переживаннях при недостатньому зацікавленні зовнішнім світом; протилежність екстравертивності; одна з типологічних характеристик особи, виділених К.Ґ. Юнґом.

Значення в інших словниках

1. інтровертивність — ІНТРОВЕРТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., псих. Властивість і стан за знач. інтроверти́вний. Інтровертивність дає суб'єктові великі переваги над оточенням у рефлексивності, поміркованості, послідовній наполегливості...  Словник української мови у 20 томах