Великий тлумачний словник сучасної мови

Бунд

-у, ч., іст.

Робітнича єврейська національна організація соціалістичної орієнтації в дореволюційній Росії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Бунд — Бунд іменник чоловічого роду єврейська політична партія поч. XX ст. іст.  Орфографічний словник української мови
  2. Бунд — євр. соціалістична партія, заснована 1897; програма культурно-національної автономії для євреїв і соціалістичної перебудови суспільства; 1898-1903 і 1906-12 автономна організація Рос.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. бунд — БУНД, у, ч., іст. Дрібнобуржуазна єврейська націоналістична організація. З огляду на те, що статут Бунду грунтувався на федеративних засадах, [II] з’їзд відхилив його, як такий, що суперечить статутові РСДРП (Ком. Укр., 7, 1963, 48).  Словник української мови в 11 томах