Христос
Христо́с
Христа, ч.
Засновник християнства, Син Божий, який заради спокути людських гріхів прийняв смерть на хресті, потім воскрес і знісся на небеса.
|| Про ікону, зображення Ісуса.
Христа ради; Ради [самого] Христа — а) слова, з якими просять милостиню, жебрають; б) вживається при наполегливому проханні у знач. будь ласка.
Христом-богом молити заст. — дуже просити.
Христос з тобою — а) побажання благополуччя, щастя, спокою; б) виражає згоду, небажання сперечатися з ким-небудь; хай буде так.
Христос воскрес (воскресе)! — слова, якими супроводжувалося христосування з кимсь або якими вітали кого-небудь на Великдень.
Великий тлумачний словник сучасної української мови