адоніс
адо́ніс
ч.
1》 род. -а. У фінікійській, давньогрецькій та римській міфології – бог рослинності та родючості (гарний юнак, коханий Афродити, що був перетворений нею на квітку після його загибелі на полюванні).
2》 род. -у. Весняна рослина з великими жовтими квітками; горицвіт.
Великий тлумачний словник сучасної української мови