аланін

алані́н

-у, ч.

Ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі.

Значення в інших словниках

1. аланін — алані́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аланін — АЛАНІ́Н, у, ч., хім. Замінна амінокислота, що входить до складу багатьох білків і ряду біологічно активних сполук. Аланін дуже поширений у живій природі (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. аланін — алані́н ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі.  Словник іншомовних слів Мельничука