алло

алло́

виг.

Уживається в звертанні до особи під час розмови по телефону в значенні: слухаю, слухайте.

Значення в інших словниках

1. алло — алло́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. алло — АЛЛО́, виг. Уживається при звертанні до особи під час розмови по телефону в знач. слухаю, слухайте. – Алло! Прошу п'ятий! – П'ятий? В телефонній трубці почулося спокійне дихання (В. Кучер); – Райвиконком слухає, алло, райвиконком слухає... (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
3. алло — вигук.  Словник жарґонної лексики української мови
4. алло — Алло́! треба галло́!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. алло — АЛЛО́, виг. Уживається при звертанні до особи під час розмови по телефону в значенні слухаю, слухайте. — Алло! Прошу п’ятий! — П’ятий? В телефонній трубці почулося спокійне дихання (Кучер, Чорноморці, 1956, 28).  Словник української мови в 11 томах