Великий тлумачний словник сучасної мови

амілоїд

аміло́їд

-у, ч.

1》 мед. Скловидна речовина білкового характеру, яка утворюється при амілоїдозі.

2》 бот. Запасний полісахарид, що міститься в клітинних оболонках насіння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. амілоїд — аміло́їд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. амілоїд — АМІЛО́ЇД, у, ч., вет., мед. Білкова речовина, яка відкладається в організмі в селезінці, печінці, нирках та ін. при амілоїдозі. Амілоїд являє собою комплекс глобулінів та полісахаридів і є продуктом порушеного білкового обміну (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. амілоїд — аміло́їд (від аміл... і ...оїд) 1. мед. Скловидна речовина білкового характеру, яка утворюється при амілоїдозі. 2. бот. Запасний полісахарид, що міститься в клітинних оболонках насіння.  Словник іншомовних слів Мельничука