Великий тлумачний словник сучасної мови

анастрофа

ана́строфа

-и, ж.

Зміна прямого порядку слів у реченні чи словосполученні на непрямий без порушення змісту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. анастрофа — ана́строфа (грец. αναστροφή, букв. – перестановка, повертання) зміна прямого порядку слів у реченні чи словосполученні на непрямий без порушення змісту.  Словник іншомовних слів Мельничука