аносмія

ано́смія

-ї, ж., мед.

Відсутність (втрата) нюху.

Есенціальна аносмія — аносмія при ураженні периферійної частини аналізатора.

Стареча аносмія — аносмія, спричинена атрофією слизової оболонки носа.

Функціональна аносмія — аносмія, зумовлена неврозами.

Центральна аносмія — аносмія при пухлині головного мозку.

Значення в інших словниках

1. аносмія — аносмі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. аносмія — (мед.) нюхобрак  Словник чужослів Павло Штепа
3. аносмія — АНОСМІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність нюху. Після контузії в бою він ще довго страждав на часткову аносмію (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. аносмія — аносмі́я (від ан... і грец. όσμή – запах) відсутність нюху.  Словник іншомовних слів Мельничука