Великий тлумачний словник сучасної мови

антимонія

антимо́нія

-ї, ж., розм.

Беззмістовна, пуста балаканина. Розводити антимонії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. антимонія — антимо́нія іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. антимонія — Балаканина, пустомельство, марнослів'я, базікання, теревені, ляпання, патякання, розпатякування, варнякання.  Словник синонімів Караванського
  3. антимонія — Незгідність, див. антилогія  Словник чужослів Павло Штепа
  4. антимонія — АНТИМО́НІЯ, ї, ж., розм. Беззмістовна, пуста балаканина. Коли вона [Наташа] почала свої антимонії, я сказав: ще слово – й каюк тобі! (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
  5. антимонія — АНТИМО́НІЯ, ї, ж., розм. Беззмістовна, пуста балаканина. Розво́дити антимо́нії (антимо́нію) — вести беззмістовну, непотрібну розмову. Виступи робітників були короткі. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Шовк., Інженери, 1935, 395).  Словник української мови в 11 томах