антициклон

антицикло́н

-у, ч., метеор.

Ділянка високого атмосферного тиску, від центру якої розходяться спадні потоки повітря; прот. циклон.

Значення в інших словниках

1. антициклон — антицикло́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. антициклон — АНТИЦИКЛО́Н, у, ч., метеор. Ділянка високого атмосферного тиску, від центру якої розходяться спадні потоки повітря; протилежне циклон. Погода в антициклонах буває малохмарна, суха; на рівнинах вона жарка літом і холодна зимою (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. антициклон — антицикло́н (від анти... і циклон) область підвищеного атмосферного тиску, в помірних широтах характеризується переважно малохмарною, взимку холодною, влітку жаркою погодою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. антициклон — Обл. підвищеного тиску в атмосфері; рух повітря відбувається від центру а. і навколо нього, у пн. півкулі — за годинниковою стрілкою, у пд. півкулі — в протилежному напрямку; характеризується переважно малохмарною, взимку холодною погодою, влітку — спекою.  Універсальний словник-енциклопедія
5. антициклон — Антицикло́н, -ну; -кло́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. антициклон — АНТИЦИКЛО́Н, у, ч., метеор. Ділянка високого атмосферного тиску, від центру якої розходяться спадні потоки повітря; протилежне циклон. Погода в антициклонах бував малохмарна, суха; на рівнинах вона жарка літом і холодна зимою (Фіз. геогр., 7, 1957, 38).  Словник української мови в 11 томах