апоцентр

апоце́нтр

-у, ч.

Точка орбіти небесного тіла або супутника, найбільш віддалена від центра тіла, навколо якого здійснюється обертання.

Значення в інших словниках

1. апоцентр — апоце́нтр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. апоцентр — апоце́нтр (від апо... і центр) точка орбіти небесного тіла, найвіддаленіша від центрального тіла. В окремих випадках А. називають апогеєм, афелієм, апоселенієм.  Словник іншомовних слів Мельничука