артикулювати

артикулюва́ти

-юю, -юєш, недок., перех., лінгв.

Вимовляти звуки мови за допомогою органів мовлення.

Значення в інших словниках

1. артикулювати — артикулюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. артикулювати — 1. (грам.) вимовляти, вимовити, повимовляти 2. (мед.) з'єднувати, з'єднати, поз'єднувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. артикулювати — АРТИКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, лінгв. Вимовляти звуки за допомогою органів мовлення. За допомогою вокально-рухових ігор дитина навчається правильно артикулювати звуки (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. артикулювати — Артикулювати, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. артикулювати — АРТИКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., лінгв. Вимовляти звуки мови за допомогою органів мовлення.  Словник української мови в 11 томах