архієрей

архієре́й

розм.

архірей, -я, ч. Загальна назва вищих чинів духовенства (єпископа, архієпископа та ін.) у православних християн.

|| Особа, що має це звання.

Значення в інших словниках

1. архієрей — архієре́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. архієрей — АРХІЄРЕ́Й, розм. АРХІРЕ́Й, я, ч. Загальна назва вищих чинів духовенства (єпископа, архієпископа та ін.) у православних християн. Без правди горе! – Горе вам, Учителі архієреї! (Т. Шевченко); // Особа, що має це звання. – Що таке? Будній день, а так дзвонять? – Може, архієрей приїжджає? (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
3. архієрей — архієре́й (грец. αρχιερεύς – первосвященик) у православній церкві особа, що належить до вищих священослужителів (єпископів, архієпископів).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. архієрей — АРХІЄРЕ́Й, розм. АРХІРЕ́Й, я, ч. Загальна назва вищих чинів духовенства (спископа, архієпископа та ін.) у православних християн. Без правди горе! — Горе вам, Учителі архієреї! (Шевч., II, 1953, 320); // Особа, що має це звання. — Що таке?...  Словник української мови в 11 томах