Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
атол —
ато́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
атол —
(< англ. atoll — кораловий < мальдів. atolu — острів з лагуною посередині), -а, ч. Кораловий острів, що має форму кільця, яке оточує порівняно глибоку лагуну. Рід людський росте, як атол, (все живе, як атол, зростало, океанську мілило товщ і, глибіючи, неба прагло). (П-2:260).
Словник поетичної мови Василя Стуса
атол —
АТО́Л, а, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. Атоли утворюються на деякій віддалі від берега, а іноді й серед океану (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
атол —
ато́л (мальдівське atolu) низинний кораловий острів кільцеподібної форми з мілководною лагуною всередині. А. поширені в тропічній зоні.
Словник іншомовних слів Мельничука
атол —
Кораловий острів у вигляді суцільного або перериваного кільця, який утворюється в результаті наростання коралових рифів навколо заглибленої верхівки підводної гори; а. виступають в екваторіальній зоні, зокрема, у Тихому о.
Універсальний словник-енциклопедія
атол —
АТО́Л, а, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. Атоли утворюються на деякій віддалі від берега, а іноді й серед океану (Курс заг. геол., 1947, 171).
Словник української мови в 11 томах